Отже, у вас з'явилося таке надійне джерело радості, як чийсь славний мокрий ніс та пухнастий хвіст. Швидше за все разом з ними у ваше життя прийшли деякі питання, наприклад...
  • Чому песа підбирає все поспіль на вулиці, як маленький волохатий пилосос?
  • Чому він огризається під час їжі, якщо я навіть просто проходжу повз? Він мені не довіряє?
  • За що коша мститься, писаючи в черевики?
  • Покарали кошу за зіпсовані черевики, а вона зіпсувала кілька ніг та диван, чому все-таки вони такі мстиві?


  • Фретка вкусила дитину за обличчя, вона, мабуть, агресивна? Потрібно віддавати? Фретку, не дитину.
  • Фретка перестала виходити з-під дивана і повечеряла носком. Вона почула, що ми думаємо віддати її (а не дитину)?


Ми любимо своїх звірів, як членів сім'ї, і часто хочемо пояснити їхню поведінку "людськими" причинами...


Але такі емоції та стани як, наприклад, ревнощі, заздрість чи мстивість – надто складні для наших хвостиків.


Тим часом, небажана для нас поведінка частіше говорить про побутовий дискомфорт, стан психіки або навіть фізичний біль!

За підбиранням їстівного на вулиці та натягнутим, як струна, повідком може стояти тривожність. Туалет у недозволеному місці може бути пов'язаний з фрустрацією або захворюванням. А фреткам у принципі важко дається тактильна комунікація з людьми, особливо з дітьми — наполегливими, гучними та невтомними.

Хороша новина полягає в тому, що наших когнітивних та аналітичних навичок достатньо, щоб говорити мовою, відмінною від тої, до якої ми звикли.


Отже, спілкування між нами та нашими звірами може бути глибоким і якісним.

Прислухаючись до свого мокроноса, ми здатні зрозуміти те, що хоче сказати наш друг, дати те, чого він насправді потребує, дізнатися чи здоровий він, спокійний і щасливий, і що відбувається в його котячій, собачій, тхориній душі.

Саме це ми разом робитимемо на наших курсах: вибудовуватимемо довірливі та комфортні стосунки для всіх їхніх учасників.